зараховувати

зараховувати
= зарахувати
1) (включити до складу кого / чого-н.; приймати на роботу / навчання), приймати, прийняти, приписувати, приписати, записувати, записати, у[в]писувати, у[в]писати; оформляти, оформити (з додержанням належних формальностей)
Пор. приймати I
2) (уважати належним до якогось розряду, групи, категорії), пов'язувати, пов'язати (з ким-чим)

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "зараховувати" в других словарях:

  • зараховувати — ую, уєш, недок., зарахува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Включати до складу кого , чого небудь; приймати на роботу, навчання і т. ін. || Відносити, вважати належним до певної категорії. 2) Приймати в рахунок чого небудь …   Український тлумачний словник

  • зараховувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на …   Український тлумачний словник

  • переводити — I перев одити джу, диш, недок., перевести/, веду/, веде/ш; мин. ч. переві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) на (через) що і без додатка.Ведучи або супроводжуючи кого небудь, переправляти, допомагати перейти через щось, на протилежний бік чогось.… …   Український тлумачний словник

  • приймати — I = прийняти (допускати у своє товариство, до складу якогось об єднання людей), брати, у[в]водити, у[в]вести, у[в]ключати, у[в]ключити; прилучати, прилучити, залучати, залучити, посвячувати, посвятити (кого у кого) Пор. зараховувати 1) II ▶ див.… …   Словник синонімів української мови

  • відносити — I віднос ити ошу/, о/сиш, док. Закінчити носити. II відн осити о/шу, о/сиш, недок., віднести/, су/, се/ш; мин. ч. відні/с, несла/, несло/; мн. віднесли/; док., перех. 1) Несучи кого , що небудь, доставляти кудись або кому небудь. 2) Повертати,… …   Український тлумачний словник

  • діставатися — стаю/ся, стає/шся; наказ. сп. дістава/йся; недок., діста/тися, а/нуся, а/нешся; наказ. сп., діста/нься; док. 1) Переходити в чиє небудь користування, ставати чиєюсь власністю. || перен. Випадати на чиюсь долю. 2) З труднощами йти, їхати,… …   Український тлумачний словник

  • договір — до/гово/ру, ч. Взаємне зобов язання, письмова або усна угода про права та обов язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами. •• Бодмере/йний до/гові/р документ, який підтверджує заставу судна для забезпечення позики.… …   Український тлумачний словник

  • залічувати — ую, уєш, недок., залічи/ти, ічу/, і/чиш, док., перех. 1) Зараховувати, вводити до складу кого небудь (робітників, службовців, учнів і т. ін.). 2) Додавати (під час підрахунку). || Приєднувати, відносити до чого небудь. 3) Визнавати за когось,… …   Український тлумачний словник

  • записувати — ую, уєш, недок., записа/ти, ишу/, и/шеш, док., перех. 1) що і без додатка. Занотовувати на папері, передавати, викладати у письмовій формі. || Фіксувати з допомогою звукозаписувального апарата на плівці, пластинці для наступного відтворення звуку …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»